Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПРОСТУЧАТЬ
простукати, (усиленно) простукотіти (-кочу, -тиш), простугоніти (-ню, -ниш), (чем-л. тяжёлым) прогупати, (ногами) протупотіти (-чу, -тиш), (прогрохотать) протарахкотіти, протурготіти, прогрюкати. [Простукали каблуками повдовж столів (Коцюб.). Простугонить шляхом віз. Хтось возом протарахкотів проз хату (Грінч.)]; (известн. время) простукати, вистукати (якийсь час), [Цілу ніч вистукав коло дверей]; (в колотушку) прокалатати.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПРОСТУЧАТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ПРОСТУЧАТЬ