Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПРОСТОНАТЬ
1) (испустить стон) застогнати, простогнати. [«Трудно мені!» - простогне вона стиха (М. Вовч.)];
2) (известное время) простогнати, вистогнати, проквилити. [Проквилив цілу ніч].
1) (испустить стон) застогнати, простогнати. [«Трудно мені!» - простогне вона стиха (М. Вовч.)];
2) (известное время) простогнати, вистогнати, проквилити. [Проквилив цілу ніч].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПРОСТОНАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ПРОСТОНАТЬ
матиме такий вигляд: ПРОСТОНАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ПРОСТОНАТЬ