ПРОСТИРАТЬ
I. 1) (известное время) пропрати (якийсь час). [Пропрала цілісінький день];
2) (всё) випрати, попрати. [Попрала всю білизну].
II. Простирать, простереть - простягати, простяг(ну)ти, (о мног.) попростягати що, (стар.) простирати, простерти, (распространять) розпросторювати, розпросторити. -рать, -реть руки к кому, чему - простягати, простягти руки до кого, до чого. [Мати рідна до неї руки простягає (Грінч.)]. -рать руку на что - поривати руку на що. [А на мою долю нехай не пориває руки (Г. Барв.)]. -рать, -реть об'ятия к кому - простягати, простягти для обіймів руки до кого, простягати обійми до кого. [Простягають до неї товариські обійми (Єфр.)]. Простёртый - простягнутий и простягнений, простертий; розпросторений.