ПРОСТИЛАТЬ
простлать простеляти, простелити (-лю, -лиш), простилати, прослати (- стелю, -леш), простирати, простерти, про[роз]кидати, про[роз]кинути, (о мн.) попростеляти, попростилати що. [Неначе хто простелив од порога білий рушник (Неч.-Лев.). Простер їм на лаву простирало біле (Гн. I). Прокинувши на полу ряднину, лягла (Мирн.)]. Простланный - простелений, просланий, простертий, про[роз]кинутий. -ться - простелятися и стелитися, простелитися (-люся, -лишся), простилатися, слатися (стелюся, стелешся), прослатися, послатися, простягатися, простягтися, бути простеленим, посланим. [Острів простелився на морі, як старий гобелен (Коц.). З другого боку простягався степ (Грінч.). Шлях слався степом у село].