ПРОСТАИВАТЬ
простоять
1) простоювати, простояти, вистоювати, вистояти, перестоювати, перестояти, (отстаивать) відстоювати, відстояти, (о мн.) попро[попере]стоювати, повистоювати. [Довгенько таки простояли коло перевозу (Стор.). Вистояла я на пошті аж до півдня (Звиног.). Пробрався до церкви, відстояв службу. Перестояли ми три дні в Кумицях (М. Вовч.)]; (о погоде) триматися, протриматися, держатися, продержатися, потягти, (о вёдре ещё) згодити. [Увесь жовтень трималася гарна погода. Морози ще довго потягнуть. Якби-ж погода згодила ще тиждень (Переясл. п.)]; (о ценах) триматися, протриматися, держатися, продержатися. [Високі ціни на хліб продержаться ще довго]; (о здании: прослужить) про[пере]стоювати, про[пере]стояти. [Наша хата ще років з двадцять простоїть]; (проживать на квартире) мешкати, промешкати. Полк -ял в нашем городе всю зиму - полк простояв у нашому місті всю зиму. -вать, -ять до конца чего - достоювати, достояти що;
2) простоять место - застояти, простояти місце.