ПРОСИЯТЬ
просяяти и просяти, засяяти и засяти, заясніти, (славян.) просі[и]яти. [Крізь смуток просяяла в його очах тиха радість (Васильч.). Ой зіронька зійшла, на ввесь світ просяла (Пісня). Мати так і засяє (Грінч.). Увесь аж заяснів (Самійл.). Ти, моя зоре, просияєм надо мною (Шевч.)]. После бури -ет солнце - після бурі засяє (заясніє) сонце. Он от радости -ял - він з радощів (аж) просяяв (засяяв). Мигом лицо его -ло - миттю обличчя йому заясніло (Крим.). Просиянный - просяяний, засяяний, заяснілий.