ПРОРУБАТЬ
прорубить
1) прорубувати, прорубати, (о мн.) попрорубувати (слегка стуча) процюкати що чим; (только лес: прочищать) протереблювати, протеребити (ліс). [Прорубує тернову огорожу (Куліш). Прорубай вікно, щоб видно було (Чуб.) Він у тій коморі вікна попрорубував (Драг.). Та я-б і цілий ліс продати рада, або протеребити, - був-би ґрунт, як у людей (Л. Укр.)];
2) (разрубить) розрубувати, розрубати, перерубувати, перерубати що чим. Прорубленный -
1) прорубаний, процюканий; протереблений;
2) роз[пере]рубаний.