ПРОПАСТЬ
I.
I. безодня, прірва, провалля, провалина, круча, (гал.) вертепа; срв. Бездна 1. Быть на краю -сти - стояти над безоднею. И -сти нет на него! - і лихо його не бере! і пропаду на його нема! Тьфу -пасть! - ото лихо!
II. Пропасть (множество) - безліч, без ліку, сила силенна, (грубо) до сина, до напасти, до ката, до біса, до смутку, до стобіса, до гимона, до змія; срв. Бездна 2. Он издержал -пасть денег - він витратив силу грошей. У него -пасть врагов - у його безліч (сила) ворогів.
II. см. Пропадать.