Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О [П]
ПРОНЯНЬЧИТЬ
(кого изв. время) виняньчити, випестити, витішити (кого якийсь час). [Виняньчила я того хлопчика років зо три (Харк.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПРОНЯНЬЧИТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ПРОНЯНЬЧИТЬ