Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О [П]
ПРОКОЛ
1) см. Прокалывание; сов. проколення, проткнення, простромлення, прокіл (- колу);
2) проколина, проколоте місце, протик (-ку). [Пухир прокололи, - з проколини гній іде (Звин.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПРОКОЛ


матиме такий вигляд: Що таке ПРОКОЛ