ПРОЗИРАТЬ
и Прозревать прозреть
1) (получать зрение) прозрівати, прозріти; (диал.) провидіти, робитися, зробитися зрячим (видющим, видючим); (о глазах, у кого-н.) відкриватися, відкритися. [Прозрівати став потроху (Шевч.). Сказав йому Ісус: прозри! (Єванг.). Тут є на долині така керниця…, ще й аби темний у ні умився, то би провидів (Гн. II). Як відкрились у тебе очі? (Єванг.)];
2) (проникать зрением сквозь что-н.) прозирати, прозирнути у що, що, проглядати, проглянути у що. [Чисті серця, що в серце його прозирали (Грінч.). Хто-ж із них прозирнув глибше історичну правду? (Куліш). Не глибоко проглянув він у душу селянина (Куліш)];
3) см. Провидеть.