Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПРОЗВАНИЕ
1) прозвання - см. Прозывание;
2) прізвище, прі[о]звисько, прозивка; (гуц.) порекло; (шутливое) прикладка; см. Прозвище. По -ванию - на прізвище, на прізвисько, прізвиськом. [Ой, я родом Іваненко, на прізвище Петренко (Пісня). Я зі Львова попівна, на прізвисько Карпівна (Голов.). Був один із них, Прокопович Лука, прізвиськом Індик (М. Лев.)]. Дать -ние кому - приложити прізвище кому, прикладку прикласти кому.
1) прозвання - см. Прозывание;
2) прізвище, прі[о]звисько, прозивка; (гуц.) порекло; (шутливое) прикладка; см. Прозвище. По -ванию - на прізвище, на прізвисько, прізвиськом. [Ой, я родом Іваненко, на прізвище Петренко (Пісня). Я зі Львова попівна, на прізвисько Карпівна (Голов.). Був один із них, Прокопович Лука, прізвиськом Індик (М. Лев.)]. Дать -ние кому - приложити прізвище кому, прикладку прикласти кому.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПРОЗВАНИЕ
матиме такий вигляд: Що таке ПРОЗВАНИЕ
матиме такий вигляд: ПРОЗВАНИЕ
матиме такий вигляд: Що таке ПРОЗВАНИЕ