Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПРОГРЕМЕТЬ
(о громе) прогриміти, прогримати прогримотіти (-мочу, -тиш), прогримотати (-мочу, -мочиш), (одн.) гримнути, (о выстреле) гукнути [Гукнув вистріл карабіновий (Франко)] (об экипаже) прогуркотіти, проторохтіти, простугоніти (см. Прогрохотать), (о славе, известности) прогусти. [За тою славою прогула друга (Васильч.)].
(о громе) прогриміти, прогримати прогримотіти (-мочу, -тиш), прогримотати (-мочу, -мочиш), (одн.) гримнути, (о выстреле) гукнути [Гукнув вистріл карабіновий (Франко)] (об экипаже) прогуркотіти, проторохтіти, простугоніти (см. Прогрохотать), (о славе, известности) прогусти. [За тою славою прогула друга (Васильч.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПРОГРЕМЕТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ПРОГРЕМЕТЬ
матиме такий вигляд: ПРОГРЕМЕТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ПРОГРЕМЕТЬ