ПРОГОВАРИВАТЬСЯ
проговориться
1) (быть проговариваемому) про[ви]мовлятися, проказуватися, проговорюватися, бути промовленим, проказаним, проговореним;
2) (промолвиться) проговорюватися, проговоритися, промовлятися, промовитися, пробалакуватися, пробалакатися, пробовкнутися, прохоплюватися, прохопитися, поязичитися про що кому. [Старости не промовляться (Шевч.). Пробалакався, що отруєно того чоловіка (Катерин.). Говори, та не проговорися (Номис). І слівцем ніколи не прохопиться (Звин.). І заприсяглись усі про те мовчати, нікому й словечком не пробовкнутися (Грінч.)].