ПРОВОДНИК
1) (провожатый) проводир и поводир (-ря), проводар и поводар (-ря), вожай (- жая), (в свад. обр. и вообще) провідник (-ка), (только слепых) поводач, п(р)оводатар и -тир (-ря), повожатий, старчовод (-вода). [Горе вам, проводирі сліпі (Єванг.). Вона тихо пішла в хату за матір'ю, наче сліпий за поводатирем (Неч.-Лев.). Дай вожая, щоб нас до моря допровадив (Мкр.). Ти провідник, веди нас в римський табор (Куліш)]. -ник поезда - провідник поїзду;
2) (чего) провідник чого. [Повинні були стати за носителів та провідників европейської культури (Корол.)];
3) (о вещи) провідник чого. -ник тепла, света - провідник тепла, світу (світла).