Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПРОБУЖДАТЬСЯ
пробудиться (от чего) пробуджатися и пробуджуватися, пробудитися, збуджуватися, будитися, збудитися, прокидатися, прокинутися, прочинатися, прочнутися, розбуркуватися, розбуркатися; (переносно ещё) уставати, устати, повставати, повстати. [Снились якісь сни чудні - пробуджався, а пробудившись не міг пригадати, що снифлося. Прокинувся хлопець од снів золотих (Грінч.). Земля будилась (Коцюб.). На зорі-зорі я прочнулася (Шевч.). Київ був найзручнішим місцем, де-б могли прокинутись серед українців нові думки (Єфр.). Верба вже розбуркалася і скрізь простягала, до сонця блідо- зелене листячко (Грінч.). Потреба вищого бажання в серці встане (Самійл.). До життя знову сила устала (Грінч.)]. В нём -дилась охота к чтению - в ньому прокинулася охота до читання. Подозрение -ждается во мне - підозріння прокидаєтеся в мені, бере мене. Пробудившийся - см. Пробуждённый (Пробудить).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПРОБУЖДАТЬСЯ


матиме такий вигляд: Що таке ПРОБУЖДАТЬСЯ