Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПРОБОЙ
1) (действ.) пробій (-бою), срв. Пробойка 1;
2) см. Пробоина;
3) (для замка) скобель (-бля); (для засова) куна. [Витягає скобель, відчиняє двері (Грінч.). Засови у кунах залізні важкі завищали (Куліш). Засови в куни міцні повкладали (Куліш)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПРОБОЙ


матиме такий вигляд: Що таке ПРОБОЙ