ПРОБИВАТЬ
пробить
1) пробивати, пробити; (тяжёлым ударом) провалювати, провалити. [Голову йому пробито (провалено). Вода пробила греблю]. -бить стену ядром - пробити (провалити) мур набоєм. -бить себе что-л. (наткнувшись на острие) - пробити собі що, пробитися на що. [Бугай погнався за собакою та й пробився на кілок (Мирн.)]. -бить дорогу - прокласти, пробити, проломити, дорогу, стежку;
2) вибити, продзвонити. Часы -били семь - годинник вибив (продзвонив) сьому годину, дзиґарі вибили сьому годину. -били зорю - вибили зорю. -бил последний час чей - останній час прийшов на кого, на що. [Ударив грім великої світової війни, і на українство прийшов, здавалося, останній час (Єфр.)]. -бил мой (его) час - прийшло моє до мене (його до його). -бить заклад - програти заклад. Пробитый - пробитий; (тяжёлым ударом) провалений.