ПРИЯТЕЛЬ
-ница приятель, приятелька; (фамил.) друзяка, панібрат, посестра. [Поки щастя плужить, поти приятель служить (Номис). Є у мене сусідонька, добра приятелька (Чуб. V). Е, та й дурний-же ти, панібрате (Номис). Кобись такий до роботи, який до посестри (Гол.)]. Закадычный -тель - щирий приятель, кревний друзяка (м. р.); срв. Друг, Подруга. Сделаться -лями - заприятелювати, заприязнитися, поприятелювати, потоваришувати, приятелями стати, здружитися з ким; срв. Подружить, -ся.