ПРИУЧАТЬСЯ
приучиться привчатися, привчитися. при[за]вичатися, при[за]вичитися, звичатися, звичитися, зучатися, зучитися, при[у]звичаюватися, при[у]звичаїтися, принатурюватися, принатуритися, способитися; бути привченим, звиченим, при[за]виченим, зученим, призвичаєним, принатуреним до чого; срв. Привыкать. [Хай привчається до діла (Васильч.). Привчиться до панських звичаїв (Н.-Лев.). Зучивсь до бою (Куліш). Узвичаїлась во-польськи балакати (Свидн.)]. -читься (путём упражнений) что делать - наломитися (несов. наламуватися) до чого, що робити. [Тепер таки наломивсь балакати по-козацьки (Куліш)].