Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О [П]
ПРИТОЛОКА
I. (действ.) притовкування, прито(в)кмачування, притоптування, оконч. притовчення, прито(в)кмачення, притоптання.
II. верхний брус в дверях калитке, воротах) гла[о]вень, наголовень (-ловня), наголовач, (только в дверях) надвірок (-рка), одвірок горішній.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПРИТОЛОКА


матиме такий вигляд: Що таке ПРИТОЛОКА