Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПРИТВОР
-рка
I. 1) (действ.) причиняння, примикання, прихиляння чого (дверей, вікон). оконч. причинення, прихилення; см. Притворяние;
2) (затворка, закройка) дверцятка (- ток), ляда.
II. Притвор - (в храме) притвор (-ру), притвора (-ри), (где стоят женщины) бабник (-ка), бабинець (-нця). [І від брами до притвори у два ряди стали (Руданськ.)].
-рка
I. 1) (действ.) причиняння, примикання, прихиляння чого (дверей, вікон). оконч. причинення, прихилення; см. Притворяние;
2) (затворка, закройка) дверцятка (- ток), ляда.
II. Притвор - (в храме) притвор (-ру), притвора (-ри), (где стоят женщины) бабник (-ка), бабинець (-нця). [І від брами до притвори у два ряди стали (Руданськ.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПРИТВОР
матиме такий вигляд: Що таке ПРИТВОР
матиме такий вигляд: ПРИТВОР
матиме такий вигляд: Що таке ПРИТВОР