ПРИСТУПАТЬ
приступить
1) (подходить) приступати(ся), приступити(ся), підступати(ся), підступити(ся), доступати(ся), доступити(ся). [Ой лежить тіло, як папір біле, ніхто к тілу не приступиться (Пісня). Відьми до тебе не доступлять (Рудч.)]. -пить к кому с ножом к горлу - з короткими гужами приступити до кого;
2) (к кому) - доступати(ся), доступити(ся). [Що мені тепер на світі робити, як мені тепер до жінки доступити (Рудч.). Як вискочив у начальники, то тепер до його не доступишся]. Рассердилась так, что и не -пишь - ровгнівалася так, що ані приступу до неї;
3) (к делу) заходжуватися и заходитися, заходитися коло чого, робити що, (роз)починати, (роз)почати (робити) що, братися, узятися до чого, зачинати, зачати що. [Та й заходиться рештувать вози в далекую дорогу (Шевч.). Отсе-ж, поблагословившися, зачинаємо своє оповідання (Куліш). Треба нарешті взятися до цієї справи]. -пить к рассмотрению вопроса - заходитися обмірковувати питання. -пить к изложению вопроса - узятися до викладу справи, почати викладати справу. -пить к прениям - розпочати дискусію. К работе уже -пили - роботу вже розпочато. -пил к изданию газеты; - розпочав (заходився) видавати газету;
4) (придавить ногой подножку в ткацком станке, в швейной машине) натаскати, натиснути, надавлювати, надавити поножі, виступати, виступити на підніжок. [Виступай же, виступай на підніжок (Полт.)].