Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПРИСТОЙНЫЙ
1) (о человеке) порядний, пристойний, доладни[і]й, звичайний; срв. Приличный. [Він собі чоловік порядний (Г. Барв.). Раніше трохи негарна слава про Миколу йшла, хоч тепер він і був доладній парубок (Грінч.)]. -ная компания - порядне (пристойне) товариство;
2) (приличествующий кому) пристойний кому. [Нема, кажу, пари мені пристойної (Г. Барв.)]. -ное обращенье, обхожденье - пристойне поводження (поводіння). -ное жалование - пристойна (порядна, путяща) платня.
1) (о человеке) порядний, пристойний, доладни[і]й, звичайний; срв. Приличный. [Він собі чоловік порядний (Г. Барв.). Раніше трохи негарна слава про Миколу йшла, хоч тепер він і був доладній парубок (Грінч.)]. -ная компания - порядне (пристойне) товариство;
2) (приличествующий кому) пристойний кому. [Нема, кажу, пари мені пристойної (Г. Барв.)]. -ное обращенье, обхожденье - пристойне поводження (поводіння). -ное жалование - пристойна (порядна, путяща) платня.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПРИСТОЙНЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке ПРИСТОЙНЫЙ
матиме такий вигляд: ПРИСТОЙНЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке ПРИСТОЙНЫЙ