ПРИПРЯГАТЬ
припрячь припрягати, припрягти (во множ.) поприпрягати; срв. Подпрягать. [Припрягли у віз другу коняку (Тесл.)]. -гать, -прячь к одной паре лошадей или волов ещё одну или несколько, когда тяжело везти - бичувати, прибичовувати, прибичувати (коней), (непереходн.) бичуватися, байлувати. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Метл.). Ми раз-у-раз бичуємось, їдучи на цю гору (Поділ.). Ой на гору, гору будем байлувати (Рудч.)]. Припряжёный и -жённый - припряжений, прибичований.