ПРИПИРАТЬ
припереть
1) (дверь, окно) причиняти, причинити (во множ.), попричиняти що; см. Притворять;
2) (прислонять) притуляти и -тулювати, притулити, приставляти, приставити що до чого;
3) (подпирать) підпирати, підперти; (прижимать) припирати, приперти, притискувати, притиснути, що чим, до чого. [Підпер двері поліном]. -реть кого к стене - приперти кого до стінки, (переносно) загнати в тісний кут кого, з короткими гужами до кого приступити, узятися;
4) (притащить) приперти, притарабанити, притарганити, приволокти, притягти, припхати що куди. Припёртый -
1) причинений;
2) притулений, приставлений;
3) підпертий, припертий;
4) припертий, притарабанений и т. д.