ПРИНАДЛЕЖАТЬ
1) кому - належати, -ся, приналежати, -ся кому. [Увесь край належав Вишневецьким (Стор.). Ми сами боронити потрапим ті права, що належаться нам (Л. Укр.). Я приналежу жінці (Куліш)];
2) к чему (относиться) - належати, -тися до чого. [Даний твір не належить до письменства (Єфр.). До якої партії він належить? Він не належить до ворогів суспільности (Крим.). Вони належаться до иншої національности (Н.-Лев.). Це питання належить(ся) до філософії]. -жать к числу кого, чего, к числу тех, таких - належати(ся) до кого, до чого, до тих, до таких. [Я ніколи не належав до тих поетів, що ввесь свій час можуть оддавати пісні (Грінч.). До таких людей належав і він].