ПРИМОЛВЛИВАТЬ
примолвить что к чему
1) (прибавить) докидати, докинути (слово) що, чого до чого, примовляти(ся), примовити(ся). [Слухає, що люди говорять, та й свого слова докидає. Їй аби люди, аби послухать та свого докинуть (Коцюб.). Тут і я примовив (Г. Барв.)];
2) примовляти, примовити; см. Приговаривать. [Ніхто так не вміє до чарки примовляти, як вона];
3) -вить кого чем - см. Приласкать, Приветить.