ПРИМИРЕНИЕ
кого чего с кем, с чем примирення, помирення, помиріння, миріння, замирення, (соглашение) погоджування, погодження, згода, єднання, поєднання кого, чого з ким, з чим; (заключение мира) замирення, примир'я з ким. [Він стоїть на позиції примирення двох ворожих таборів (Єфр.). Я був поклав перепросити їх обох, тільки-ж по якійсь годині одкинув гадку про замирення (Крим.). Були вони вороги, я їх помирив, тепер кожен дякує мені за помиріння (Крим.). Видно, яке буде миріння: сьогодні помиримось, а завтра буде вп'ять тієї-ж (Катериносл.)]. -ние с судьбой, с жизнью - примирення, згода з долею, з життям. [В його серці тане завзятість, поступаючись місцем згоді з своєю долею (Коцюб.)]. Склонять к -нию - при[на]вертати до згоди кого.