ПРИЛЕГАТЬ
прилечь
1) притикати(ся) до чого, межувати, сумежити з чим; срв. Прилежать 1. [До світлиці притикає скілька бічних кімнат (Л. Укр.)]. Мой дом (усадьба) -гает к вашему (к вашей) - мій будинок (моя садиба, мій ґрунт) притикається (притикає) до вашого (до вашої), межує, сумежить з вашим (з вашою). См. ещё Примыкать 1;
2) прилягати, прилягти, (прислоняться) прихилятися, прихилитися до чого, (налегать) злягати, злягти на що. [Приліг на возі (Г. Барв.). Прихилиться, хвилинку задріма та й знов туди (Грінч.)]. -легла отдохнуть - спочити прилягла. -лёг на перила - зліг на бильця. -ляг ухом к земле - прихилися вухом до землі.