Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПРИКОЛ
1) см. Прикалывание;
2) (кол для укрепы) пакіл (-кола), прикіл (-кола), прикілок (- лка), приколень (-льня), (для привязки животных) припін (-пону), прикорень (-рня). [Кінь ходить на приколі. Найди приколень, що коня припинають, і вийми його із землі (Чуб.). На припоні коні отаву скубуть (Шевч.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПРИКОЛ


матиме такий вигляд: Що таке ПРИКОЛ