Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПРИЗЫВ
1) (приглашение) заклик (-ку), (редко) зазив (Куліш) кого до чого, (клич, зов) поклик (-ку) до чого; см. Призывание. [Заклики до боротьби (Єфр.). Не дуже поспішались одгукуватися на той заклик (Єфр.). Поклик до слова, як могучої зброї людської (Єфр.). Поклик до бою (Франко)]. -зыв к порядку - заклик до порядку;
2) -зыв (к отбыванию воинской повинности) призов (-зову), призва (до війська). [На призов іти (Звиног.). Ходив на призву брати жеребок (Київщ.)];
3) (возвание) відозва; срв. Воззвание.
1) (приглашение) заклик (-ку), (редко) зазив (Куліш) кого до чого, (клич, зов) поклик (-ку) до чого; см. Призывание. [Заклики до боротьби (Єфр.). Не дуже поспішались одгукуватися на той заклик (Єфр.). Поклик до слова, як могучої зброї людської (Єфр.). Поклик до бою (Франко)]. -зыв к порядку - заклик до порядку;
2) -зыв (к отбыванию воинской повинности) призов (-зову), призва (до війська). [На призов іти (Звиног.). Ходив на призву брати жеребок (Київщ.)];
3) (возвание) відозва; срв. Воззвание.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПРИЗЫВ
матиме такий вигляд: Що таке ПРИЗЫВ
матиме такий вигляд: ПРИЗЫВ
матиме такий вигляд: Що таке ПРИЗЫВ