Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О [П]
ПРИВЫЧНЫЙ
1) звичний, звиклий, навиклий, привичний, при[на]звичаєний до чого. [До роботи не звичний. До спеки звичний змалу (Черн.). Звична робота (Коцюб.). Привичне око (Л. Укр.). Привичний до бійки (Франко). Ноги у волоцюги назвичаєні (Єфр.). Звиклі дороги (Коцюб.). Море коротким, навиклим рухом скидало її на берег (Коцюб.)];
2) (обычный) звичайний, звичний. Это нам дело -вычное - це нам за звичай, це справа нам звична, ми до того звичайні.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПРИВЫЧНЫЙ


матиме такий вигляд: Що таке ПРИВЫЧНЫЙ