ПРИВЫЧКА
звичка, завичка, навичка, повичка, призвичайка, призвичаєння, налога до чого, (обыкновение) звичай. [Без звички і сорочку не випереш. Така звичка бісова (Мирн.). Відбивсь од міських завичок (Грінч.). Навичка до праці (Яворн.). У нього налога пити горілку]. Хорошая, дурная -вычка - добра (гарна), погана звичка, навичка, завичка. У него такая -вычка - у нього така звичка, навичка. Без -вычки - без навички (звички). По -вычке - з навички, з завички, за звичкою, (по обыкновению) звичаєм. Иметь -вычку - мати звичку. Усвоить -вычку - набратися звички, узяти звичку; узяти натуру. Это входит в его -вычки - у нього така звичка, такий звичай. Нарушить -вычку - зламати звичку. Оставить, бросить -вычку - (за)кинути звичку, кинутися звички. Войти в -вычку - статися, зробитися звичкою, звичаєм. Это вошло у него в -вычку - він звик до цього. -ка вторая природа - звичка - то друга натура, звичка - що вдача.