ПРИВОЛЬЕ
1) (свобода, раздолье) привілля, дозвілля, пригоддя кому, чому, (о местности) предо[у]звілля; угіддя. [Щоб згадав він степу рідного привілля (Ворон.). У лісі на дозвіллі, то добре волам пастись (Черк. п.)];
2) (избыток) привілля, призвіл (-волу) на що, на кого; см. Обилие, Избыток. [На вовків там привілля, - все пущі, а людей нема (Лебед. п.). Житиму у всякому привіллі (Квітка)].