ПРИВИДЕНИЕ
привид (-ду) (мн. привиди, соб. привиддя), реже привиддя (-ддя), (призрак) мара (ув. марюка, марище), примара, обмара, чмара, поява, потороча (-чі), почвара (-ри), (обманч. видение) мана, помана, (о)чмана, манія (-ії); срв. Призрак. [Все це було мов сон, мов привид (Франко). І мовчки привидом блукай (Олесь). Зігнута і біла, як мара (Коцюб.). Ось насунулись примари (Вороний). Сунеться до неї як чмара (Г. Барв.). Се не мана - перед очами твоїми матінка твоя (Греб.). Фатальне привиддя (Куліш)].