ПРЕДЧУВСТВОВАТЬ
передчувати, прочувати, пре[и]чувати, (народн.) перечувати, чути, (сов.) передчути, прочути що. [Передчувала, про що буде йти мова (Виннич.). Мучилась бідна Параска, прочуваючи лиху годину (Єфр.). Прийшов і він, свого лиха не перечуваючи (Звин.)]. -вать беду - чути (передчувати, про[пере]чувати) біду (лиху годину), потугу чути. [Десь на свою головоньку потугоньку чую (Рудч.)]. Я ничего не -вал - я нічого не передчував, мені нічого не передчувалося. Предчувствованный - передчуваний, про[пере]чуваний. -ться - передчуватися, прочуватися, пре[и]чуватися, чутися.