ПРЕДОПРЕДЕЛЯТЬ
предопределить призначати, призначити (наперед) на[ви]значати, назначити, визначити, приділяти, приділити, (судить) судити, присудити, назнаменовувати, назнаменувати кому що; срв. Предназначать. [Нарікав на долю, що судила йому таке гірке щастя (Мирн.)]. Так Господь призначив (Кон.)]. -лить долголетие - судити кому вік довгий, дати на довгий вік кому. Предопределённый - призначений, назначений, визначений (наперед), приділений, назнаменований, суджений, присуджений кому від кого. [До своєї мети, назнаменованої йому од Бога, дійде (Куліш)]. Быть -лену - бути призначеним, приділеним и т. д., судитися кому. Так ему -но - так йому призначено (приділено), так йому судилося. Предопределяемый - призначаний, призначуваний, присуджуваний (наперед). -ться - призначатися, приділятися, судитися, бути призначеним, приділеним, присудженим, назнаменованим кому від кого.