ПРЕДВОДИТЕЛЬ
приво[і]дець (-відця) и привідця (-дці, м. р.), проводець (-відця), провідник; (проводырь) проводар и проводир (-ря); (отряда) ватаг, ватажок, ватажко (-жка), ватажний (- ного), голова, отаман. [Їх приводець по табору мов пан який ходить (А.-Д.). Говард, нашим кораблям привідця (Грінч.). Без голови військо гине (Номис). Провідником сеї депутації був єпіскоп Яхимович (Барв.). Попереду ватаг молоденький на воронім коню (Рудч.). Хто ватажком піде перед вами (Шевч.)]. -тель дворянства - маршал, маршалок (-лка). -тель голи, бедняков - голотовода (Куліш). Быть -лем - см. Предводительствовать.