ПРАЗДНОВАТЬ
святкувати що, празникувати, (реже) святувати що; срв. Отпраздновать. [Отак я, друже мій, святкую отут неділеньку святую (Шевч.). Під косовицю хліборобам не до того, щоб празникувати (Кониськ.)]. -вать день чего-л. - святкувати день чого. -вать праздник (праздники) (не работать) - святкувати свято (свята, святки). [Будь-же здорова, а ції святки святкуй здорова (Приказка)]. -вать праздник, свадьбу, новоселье, пасху и т. п. (выполнять в обрядовом отношении) - справляти, відбувати, (гал.) обходити, обіходити свято, весілля, вхідчини, Великдень і т. и., гуляти весілля. [Свято криваве справляє й тепер чоловік (Чупр.). Де-ж таки справляти весілля без шишок (Н.-Лев.). А це було тоді, як ми вхідчини справляли (Звин.)]. -вать храмовой праздник - справляти храм, храмувати. -вать победу - святкувати перемогу, справляти свято перемоги.