Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПРАВОТА
правота, правда, правдивість, правість, законність (-ости); (правильность) слушність, справедливість (-ости). [Суд чинитиме нехибний людям правотою (Куліш)]. Сознание своей -ты - свідомість своєї правоти (правди). Надеюсь на -ту своего дела - покладаюся на правість своєї справи. -та этих замечаний - слушність цих завваженнів. Признавать чью-л. -ту в чём - признавати кому рацію в чому.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПРАВОТА


матиме такий вигляд: Що таке ПРАВОТА