ПОЩЁ{[О]}ЛКИВАТЬ
пощелкать и Пощё[о]лкать
1) (кнутом) виляскувати, поляскати, (только несов.) вихльоскувати, витрахкувати, (гал.) вилускувати батогом;
2) (пальцами, языком) викляскувати, кляскати, покляскати; (пальцами) клокати, поклокати; (только языком) поцмоктувати, поцмоктати; (зубами) клацати, поклацати, цокати (цокотіти), поцокати, клямцати, поклямцати, кланцати, покланцати; (чем-л. металлич. и т. п.) цокати, поцокати, вицокувати, клямцати, поклямцати. [Замки (колодки) цокають (клямцають). Ятіль (дятел) на дереві вицокує. Панотці тільки поцмоктували (Свид.)];
3) (потрескивать) лускати (иноді), полускати, лущати, полущати; см. Потрескивать. [Горіхи лущать під ногами];
4) (орехи, семячки) лускати, полускати, лузати, полузати (горіхи, насіння). [Дівчата лузають насіння та горіхи (Грінч.)];
5) (о соловье) витьохкувати, тьохкати, потьохкати;
6) (давать щелчки) давати щиглика, щигля (сапатки, цопки), надавати щигликів и т. д. кому.