ПОЩАДА
ощада, ощадок (-дку), (реже) пощада, пощадок (-дку); ((по)милование) милування, по[з]милування; (милость) ласка, милі[о]сть, милосердя. [Як скоримось, то змилування буде (Грінч.). Бог не без милування. Виговський Пушкарівців без ощадку рубав (Куліш). Туча так і ллє, без пощадку (Звин.)]. Нет -ды - нема помилування, нема ощадку кому. Без - ды - без ощадку, без ощади, без пощадку. Дать -ду кому - см. Пощадить, Помиловать. Он никому не даёт -ды - він нікого не жалує, не милує, ні до кого жалю не має.