Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О [П]
ПОШУМЕТЬ
(о неодушевл. предмет.) пошуміти, пошелестіти; (о людях) погаласувати, погомоніти; см. Шуметь. [Пошумів ліс та й затих. Пошелестіти захотів і просторікать заходився (Глібов)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОШУМЕТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ПОШУМЕТЬ