ПОШЕВЕЛИВАТЬ
-ся, пошевелить, -ся, пошевельнуть, -ся ворушити, -ся (часом, иноді), поворушити, -ся, зворушити, -ся, ворухати, -ся, ворухнути, -ся, зворухнути, -ся, (двигать) рушати, -ся, порушати, -ся, рушити, -ся, порушити, -ся, зрушити, -ся, рухати, -ся, порухати, -ся, рухнути, -ся, зрухнути, -ся, (о мн.) поворушити, -ся, поворухнути, -ся, порушити, -ся. [Не може ворухнути ні рукою, ні ногою (Франко). Аби поворушились, аби словечко між собою заговорили, зараз пани й гримають (М. В.). Аж заморивсь від натуги, а все-таки не зворухнув торби (Стор.). Вітерець квітку поруша (Крим.). Стоїть наче вкопана - не ворухнеться (Конис.). Гнат порушився (Коцюб.)]. -нуть рукою, ногою - ворухнути, рушити, повести рукою, ногою. И пальцем не -нуть - і пучкою не кивнути, і не кивнутися, і за холодну воду не взятися, і з-під пазурика собі не виколупати. [Маєш будень - роби, а в неділю лежи, сиди і не кивнись (Коцюб.)]. -ливайся! - ворушись! рухайся! кивайся!