ПОЧТЕНИЕ
1) (действие) пошанування, вшанування, уповаження; см. I. Почитать, Почтить. [Наш Тодір як малювання, треба йому пошанування, треба його пошанувати, до боку хустку дати (Грінч. III)];
2) (чувство уважения) пошана, повага, шаноба, шана, (по)шановання, поважання до кого, до чого. [За се він варт ще більшої пошани (Самійл.). До неї прилипла якась облесливість в розмові й повага до панів (Н.-Лев.). Що-б то вчинити на ознаку громадської до його шаноби (Куліш). Ні віри в святощі не має, ні шаноби (Самійл.). У нього й на макове зерно нема шановання до громади (Кониськ.)]. Оказывать -ние - віддавати, чинити повагу, пошану кому, шанувати, поважати кого. [Один поважає, а десять зневажає (Гліб.)]. Мое -ние! - моє поважання! С истинным -нием остаюсь Вашим… - з правдивою пошаною (повагою) Ваш… Засвидетельствуйте моё -ние вашей супруге - прошу засвідчити мою пошану вашій дружині. Обед, скажу вам, моё -ние - обід, скажу вам, на прочуд гарний (такий, що куди твоє діло).