Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПОХОДКА
хода и хід (р. ходу), похода и похід (-ходу), ступа, хідня (-ні), поступ (-пу). [А подай нам, дівонько, води: побачимо твоєї ходи (Г. Барв.). Гарна у коня хода (Звяг.). Важкий хід босих ніг (Коцюб.). Погляд орлій, похода важка, вельможна (М. Вовч.). У обох похід однаковий, як увечорі, то й не розбереш, котрий іде (Новомоск.). У нього хід дівоцький (Поділля). Важка ступа (М. Вовч.). Зовсім батькова хідня (Херс.)]. -ка медленная, тяжёлая, лёгкая, размашистая - хода повільна, важка, легка, замашиста. [Молодиця йде замашистою ходою (Л. Укр.)]. -ку имел - на ході був. [На ході Семен Сидорович був нешвидкий (Яворн.)]. Я узнаю его -ку, по -ке - я пізнаю його ходу, по ході, по походу. Видно по -ке - знати по ході (по походу). Срв. Поступь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОХОДКА


матиме такий вигляд: Що таке ПОХОДКА