ПОХОДИТЬ
сов.
I. походити, (усилит.) попоходити; см. Ходить, Похаживать. [Тільки слідочок з-під білих ніжечок, де милая походила. Скільки я попоходила (П. Мирн.)].
II. Походить на кого, на что - скидатися (реже скидати) на кого, на що, походити, подобати, виглядати, удавати, здаватися на кого, на що, бути схожим на кого, на що, підходити до кого, до чого; (уподобляться) подобитися кому, чому. [Скрізь тепер весело, ясно, світ божий скидається на рай (Коцюб.). Вона скидається на матір (Звин.). Обличчям він дуже скида на вас (Основа). Такий він був тихий, звичайний і на панича не походив (М. Вовч.). Щось ти мені, братку, не подобаєш на невільника; ти опришок (Маковей). Виглядав на нещасливого борця, що от-от здасться на ласку і неласку ворога (Стеф.). На индика він ще й тим удавав, що був палкий та пінявий (Яворн.). Чи то-ж наш простий люд не варт, щоб ми його образу подобилися (Куліш)]. Он таки начинает -дить на человека - він таки починає на людину скидатися, починає людніти (вилюднювати). Сын -дит на отца - син на батька скидається (подобає). Это -дит на чудо - де скидається (виглядає) на чудо, видається чудом.