Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПОХВАЛА
хвала, похвала, хвальба, похвальба, прихвальба. [Чув він хвалу собі скрізь (Л. Укр.). Хвальба сорочки не дасть (Номис). Кажете, щоб не хвалити вас, то й не буду. Бачу, ви похвальби не любите (Звин.)]. Достойный -лы - вартий хвали, доброхвальний. [То діло доброхвальне: і богові угодне, і людям корисне (Новомоск.)]. Заслужить -лу - хвали (похвали) заробити, заслужити. Справедливая -ла - слушна хвала.
хвала, похвала, хвальба, похвальба, прихвальба. [Чув він хвалу собі скрізь (Л. Укр.). Хвальба сорочки не дасть (Номис). Кажете, щоб не хвалити вас, то й не буду. Бачу, ви похвальби не любите (Звин.)]. Достойный -лы - вартий хвали, доброхвальний. [То діло доброхвальне: і богові угодне, і людям корисне (Новомоск.)]. Заслужить -лу - хвали (похвали) заробити, заслужити. Справедливая -ла - слушна хвала.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПОХВАЛА
матиме такий вигляд: Що таке ПОХВАЛА
матиме такий вигляд: ПОХВАЛА
матиме такий вигляд: Що таке ПОХВАЛА