ПОТЯГИВАТЬ
потянуть
1) тягти (помалу, час від часу) що; потягти (деякий час) що;
2) (спиртные напитки) несов. попивати, пити (вульг.) цмулити, дудлити (потроху, час від часу) що. [То в карти гуляє, то в беседі горілочку цмулить (Грінч.)];
3) (трубку) несов. пихкати, попихкувати, потягати, смоктати, цмулити. [Лежить у садку під грушею, люльку пихкає (М. Вовч.). Козак-сердега люлечку потягає (Метл.)];
4) (сов. потянуть) потягати, потягти, подихати, подихнути, повівати, повінути; срв. Пахнуть. [З теплим леготом запах потяг з теребінт і міґдалю (Франко)]. -вает, -нул ветерок - подихає, подихнув (потягає, потяг, повіває, повінув) вітерець. -нуло холодом, дымом - потягло холодом, димом. [Вже й димом потягає (Куліш)];
5) (ударить кнутом, хворостиной и т. п., сов. потянуть) потягати, потягти, оперізувати, оперезати, періщити, оперіщити, сов. скраяти, поцупити кого (пугою, лозиною і т. ин.). [Раз мати потягла його патиком так сильно по голові, що повалився на землю (Франко)]. См. ещё Потянуть.